Саме під таким пунктом виступила на батьківських зборах у середній групі "А" практичний психолог Наталя Ропчан
Найбільш яскравий розвиток дітей середнього дошкільного віку (4-5 років) характеризують довільність, навмисність, цілеспрямованість психічних процесів, що свідчить про збільшення участі волі в процесах сприйняття, пам’яті, уваги.
У цьому віці дитина освоює прийоми активного пізнання властивостей предметів: вимірювання, порівняння шляхом накладання, прикладання предметів один до одного тощо. У процесі пізнання дитина знайомиться з різними властивостями навколишнього світу: кольором, формою, величиною предметів, характеристиками часу, простору, смаку, запаху, звуку, якостей поверхні. Вона вчиться сприймати їхні вияви, розрізняти відтінки й особливості, запам’ятовує назви. У цей період формуються уявлення про основні геометричні фігури (квадрат, коло, трикутник, овал, прямокутник й багатокутник); про сім кольорів спектру, біле й чорне; про параметри величини (довжина, ширина, висота, товщина); про простір (далеко, близько, глибоко, там, тут, угорі, унизу); про час (ранок, день, вечір, ніч, пора року, годинники, хвилини тощо); про особливі властивості предметів і явищ (звук, смак, запах, температура, якість поверхні тощо).
У середньому дошкільному віці починає розвиватися образне мислення. Діти вже здатні використовувати прості схематизовані зображення для розв’язку нескладних завдань. Вони можуть будувати за схемою, вирішують лабіринтові завдання. Розвивається передбачення. Діти можуть сказати, що відбудеться в результаті взаємодії об’єктів, на основі їхнього просторового розташування
У розвитку свідомості дітей відкриваються дві дуже важливі можливості, від правильного використання яких істотно залежить загальний рівень їхнього розумового розвитку. Одна з можливостей пов’язана з тим, що на п’ятому році життя діти здатні у своєму пізнанні виходити за межі того, із чим безпосередньо зіштовхуються самі. Починаючи із цього віку діти можуть поступово накопичувати фактичні знання про різні предмети і явища, яких вони не бачили й про які знають тільки зі слів дорослого (про тварини і машини, міста і країни тощо).
Дуже важливо розуміти, що коли дитина накопичує такі уявлення, вона не просто збільшує обсяг знань про навколишнє. У неї природно виникає ставлення до тих нових сфер життя, з якими її знайомлять: симпатія до дельфінів і боязнь акул, співчуття до людей, які місяцями живуть в умовах полярної ночі, і повага до їхньої здатності пристосовуватися до складних природних умов.
Діти 4-5 років прагнуть до самостійності, але невдачі бентежать їх. Накопичуючись, безуспішні зусилля породжують непевність. Тим часом довільність підтримується саме успішністю виконання завдання дорослого або справи, яку дитина задумала зробити сама. Тому батькам наведено приклад на вправі "Три склянки" як емоційний фон оточуючих впливає на дитину, як додати впевненості та мотивувати дитину, які правила успішного батьківства використовувати у вихованні своєї малечі, як впоратись з своїми емоціями і як подолати тривожність.
Склали карту побажань яка додала впевненості і віри в найкраще майбутнє.
Особливості розвитку дитини 3–4-х років
Батьківські збори з елементами тренінгу (психолог Ропчан Н.Г.), які відбулися у молодшій групі "Б" (вихователі: Динту О.Д., Собран Н.І.). Батьки та вихователі разом з психологом ЗДО приймали участь у вправі - досліді "Три склянки" метою якої було за допомогою метафори звернути увагу батьків на необхідність гуманного ставлення до виховання дитини, висновком якої батьки мали можливість побачити на прикладі трьох склянок води і зовнішніх чинників так як і у вихованні дитини, коли ми залишаємо її без нагляду, вона може розвиватись і далі, але в якому напрямку? Коли ми вкладаємо в дитину тільки "Бруд" - крик, дорікання, невдоволення нею та інше, то дитина починає так само відповідати нам. Коли ж ми вкладаємо в дитину уважність, любов, повагу "Блискітки" то і дитина відповідає нам доброзичливістю, правильним розвитком, мерехтить. Виконували вправу "Дитина", досліджуючи дитячо - батьківські стосунки, а також переконалися в тому, що дуже важливо просто знати своїх дітей. Наш настрій, ставлення до людей, доросле самостійне життя багато в чому визначаються загальною сімейною атмосферою, яка панує в наших сім`ях. Щасливе дитинство може бути лише в тих дітей, які живуть у щасливих родинах, де вони пнриродньо й гармонійно розвиваються, живуть багатобарвним життям.
Традиційна думка, що сім'я - один з найважливіших інститутів, значення якого у формуванні особистості важко переоцінити, сьогодні звучить особливо гостро, адже кризові явища, притаманні українському суспільству, викликають в її житті серйозні труднощі.
Зрозуміло, що універсальних принципів виховання немає і не мож ебути. Кожна ситуація в сім'ї унікальна. Дітям потрібно, щоб поруч були ті, хто може навчити досягати успіху і терпіти невдачі. Саме у своїх батьків діти набувають свій перший досвід.
Англійське прислів'я радить дорослим: "Не виховуйте дитину. Вона всеодно буде схожою на вас. Виховуйте себе!" адже діти є найчеснішим дзеркалом дорослих.
Адаптація: як батьки можуть допомогти малюкам і самим собі
Позитивно відгукуйтесь про вихователів і дитячий садок, навіть якщо вам щось не сподобалось. Дитина легше адаптується, якщо ви демонструватимете доброзичливе ставлення до вихователя. Розмовляйте про дитячий садок не лише з малюком. Розкажіть комусь у його присутності, у який хороший садок тепер ходить малюк і які хороші вихователі там працюють.
Не перенавантажуйте
малюка. Наразі у його житті відбувається багато змін, тож зайве
напруження нервової системи малюку ні до чого.
Не змінюйте
режим дня малюка у вихідні. Можете дозволити йому поспати трохи
довше, але стільки, щоб істотно не зсувати розпорядок дня. Якщо дитина
хоче відіспатися у вихідні, це значить, що ви неправильно
організували режим дня і, можливо, малюк лягає спати надто пізно.
Створіть вдома
атмосферу спокою та турботи. Частіше обіймайте малюка, гладьте його
по голівці, говоріть ніжні слова. Частіше хваліть малюка за успіхи
та хорошу поведінку. Адже зараз він як ніколи потребує вашої
підтримки!
Поблажливо ставтеся
до капризів. Малюк вередує, бо його нервова система
перевантажена. Щоб заспокоїти малюка, обійміть його і переключіть його
увагу на іншу діяльність, приміром гру. Дайте дитині в дитячий садок
невелику іграшку. Заздалегідь узгодьте це з вихователем. Коли
вас немає поряд, малюк почуватиметься спокійніше, якщо поруч буде щось рідне
та знайоме — частинка дому.
Вигадайте
й інсценізуйте казку. Вона може бути, приміром, про те,
як маленьке мишеня вперше пішло до дитячого садка. Розкажіть,
що мишенятку спочатку було незатишно й трохи лячно в дитячому
садку, але згодом воно потоваришувало з іншими звірятами
та вихователями. Інсценізуйте казку за допомогою іграшок. Зверніть
увагу на те, що ключовий момент казки та інсценізації — повернення
мами/тата за мишенятком. Тому в жодному разі не переривайте
розповідь до цього моменту. Пам’ятайте, основна мета казки —
допомогти малюку зрозуміти, що ви обов’язково за ним
повернеться.
Допомога самим собі
Не ігноруйте
своїх емоцій. Часто батьки не розуміють, що відбувається,
і намагаються ігнорувати свої емоції. Ви маєте право на всі свої
почуття, і у цьому разі вони абсолютно природні. Коли дитина вступає
в дитячий садок, у неї з’являється новий відділений від родини
простір — це складне випробування і для малюка, і для вас.
Звісно, у вас також крається серце, коли ви бачите, як малюк
переживає чи плаче від однієї згадки про дитячий садочок. Утім,
постарайтеся зберігати спокій, адже дитина переймає ваші емоції.
Повірте,
що малюк — не слабкий. Адаптаційна система дитини достатньо
сильна, щоб витримати це випробування. І навіть якщо малюк
заливається сльозами — це хороший знак. У малюка справжнє горе,
адже він розлучається з найдорожчими людьми — мамою і татом!
Малюк поки не знає, що ви обов’язково повернетесь, щоб забрати
його додому, він не звик до нового режиму. Плач — помічник
нервової системи, що запобігає її перевантаженню. Тому
не бійтеся дитячого плачу й не сваріть малюка за рюмсання.
Зверніться
по допомогу. У дитячому садку працює практичний психолог —
фахівець, який може допомогти не лише дитині, а й вам.
Практичний психолог може детально розповісти, як відбувається адаптація,
скільки вона триває, які поведінкові реакції дитини можливі.
Та найголовніше — практичний психолог може запевнити вас у тому,
що в дитячому садку працюють уважні й турботливі фахівці. Іноді
батькам потрібно знати, що дитина швидко заспокоюється після того,
як вони йдуть.
Заручіться
підтримкою. Вас оточують батьки, що переживають ті самі почуття,
що і ви. Підтримуйте одне одного, дізнайтеся, до яких лайфхаків
вдається кожен із вас, щоб допомоги своїй дитині. Разом відзначайте
і тіштеся успіхами — своїх дітей і власними.
Основною метою даного проєкту є навчити використовувати покидьковий матеріал для виготовлення різних виробів, поробок та іграшок, стимулювати творчу уяву та спонукати до виготовлення речей власними руками, розвивати естетичний смак та бажання творити. За творчий підхід батьки були нагороджені грамотами за активну участь у вихованні дітей.